Сторінка музкерівника

 

Сторінка музкерівника

 

        

 

Знайомтесь:

 Гончарова Наталія Олександрівна
Освіта: вища.
 
 Закінчила Харківський Державний педагогічний університет ім. Г.Сковороди. З 2008 року працює в дошкільному навчальному закладі № 198 музичним керівником.
Наталія Олександрівна планує роботу так, щоб вихованцям було завжди цікаво. Визначені напрямки її роботи допомагають створити умови для формування художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку.
Відзначається загальною культурою, професіоналізмом, творчим підходом до розвитку здібностей у дітей, допомагає діяти самостійно, пізнавати себе та самовдосконалюватися. Користується авторитетом у вихованців, колег та батьків.

Тандура Наталія Олексіївна

 

Музыкотерапия

          Восприятие различных звуков, ритмов, мелодий оказывает психологическое и физиологическое воздействие на человеческий организм. Именно поэтому будет не лишним послушать вместе с крохой правильно подобранную музыку - это окажет благоприятное влияние на его развитие.

Влияние музыки на организм очень широко. Она может стимулировать интеллектуальную деятельность, поддерживать вдохновение, развивать эстетические качества ребенка. Гармоничная музыка способна сосредотачивать внимание школьников и помогает быстрее запомнить новый материал. Если женщина кормит малыша грудью, слушая любимые пьесы, то при первых же звуках знакомых мелодий у нее прибывает молоко. Вот некоторые советы по использованию музыкальных композиций в различных случаях.

 Как уменьшить чувство тревоги и неуверенности?

 В этом вам помогут мажорные мелодии, темпа ниже среднего. Народная и детская музыка дает ощущение безопасности. Хорошее воздействие могут оказать этнические композиции и классика: Шопен «Мазурка» и «Прелюдии», Штраус «Вальсы», Рубинштейн «Мелодии».

 Как уменьшить нервное возбуждение?

 Гиперактивным детям полезно часто и подолгу слушать спокойную тихую музыку. Как правило, помогает классика: Бах «Кантата №2», Бетховен «Лунная соната» и «Симфония ля-минор».

 Хотите спокойствия?

Расслабляющим действием обладают звуки флейты, игра на скрипке и фортепиано. Успокаивающий эффект носят звуки природы (шум моря, леса), вальсы (ритм три четверти). Классика: произведения Вивальди, Бетховен «Симфония №6» - часть 2, Брамс «Колыбельная», Шуберт «Аве Мария», Шопен «Ноктюрн соль-минор», Дебюсси «Свет луны».

 Как избавиться от напряженности в отношениях с людьми?

 Включите Баха «Концерт ре-минор для скрипки» и «Кантата 21», Бартона «Соната для фортепиано» и «Квартет №5», Брукнера «Месса ля-минор». Депрессия? Помогут скрипичная и церковная музыка. Классика: произведения Моцарта, Гендель «Менуэт», Бизе «Кармэн» - часть 3.

 У вас мигрень, головная боль?

 Ставьте диск с религиозной музыкой или классикой: Моцарт «Дон Жуан» и «Симфония № 40», Лист «Венгерская рапсодия 1»,  Хачатурян Сюита к драме «Маскарад».

Для поднятия общего жизненного тонуса, улучшения самочувствия, активности нужна ритмичная, бодрящая музыка. Можно использовать различные марши: их прослушивание повышает нормальный ритм человеческого сердца в спокойном состоянии, что оказывает бодрящее, мобилизующее воздействие. Из классики «вялым» детишкам можно поставить: Чайковский «Шестая симфония» - часть 3, Бетховен «Увертюра Эдмонд», Шопен «Прелюдия 1, оп. 28», Лист «Венгерская рапсодия 2».

 Для уменьшения агрессивности, непослушания подойдет опять же классика:

 Бах «Итальянский концерт», Гайдн «Симфония».

 А чтобы чадо быстро заснуло и видело хорошие сны, можно негромко включить музыку с медленным темпом и четким ритмом.

Как слушать?

 Продолжительность - 15-30 минут.

        Лучше всего прослушивать нужные произведения утром после пробуждения или вечером перед сном.

        Во время прослушивания старайтесь не сосредотачиваться на чем-то серьезном, можно выполнять обычные бытовые дела (уборка игрушек, сбор учебников, подготовка постели). А еще лучше занимайтесь чем-нибудь приятным, например просмотром фотографий, поливкой цветов.

       Конечно, не обязательно слушать только классику, можно выбирать и другие стили. Но, как показывает опыт психологов, работающих с музыкотерапией, «именно классическая музыка влияет «базово», глубоко и надолго, существенно ускоряя процесс лечения», а значит, гораздо лучше помогает добиться необходимого эффекта и при обычном «домашнем» применении.

 

 

06.02.2015 року

Музичний керівник Гончарова Н.О та практичний психолог Ляхова Н.В.

прийняли участь в конкурсі "Вихователь - року 2015"

 

    

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПЛИВУ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



Призначення нового змісту музичної освіти дошкільників полягає в реалізації гуманістичної парадигми освіти, метою якої є розвиток цілісної творчої особистості. Головним у сучасному змісті музичної освіти дошкільників є не засвоєння навичок виконання, а залучення до самостійної музично-творчої діяльності, розвиток музичної творчості, яка призводить до розвитку індивідуальності, неповторності особистості. Вирішення означеної проблеми реалізується через організацію різних видів музично-творчої діяльності.

Зміна пріоритетів у системі освіти, спрямованість на модель взаємодії педагога з дітьми потребує творчого підходу до розробки й застосування інноваційної психолого-педагогічної роботи з ними. В останні роки особливої уваги набувають дослідження в галузі навчання і виховання дітей дошкільного віку, що обумовлює процес закладання основ майбутньої особистості, підвалин духовності та гармонійного розвитку дитини. Важливу роль у духовному становленні особистості відіграє музика. Сучасний вихователь має сьогодні не тільки розв’язувати вузькотехнологічні завдання, а й дбати про загальномузичний розвиток дошкільників, прагнути подолати одноплановість занять у ДНЗ. «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й отримувати насолоду від неї», – писав В.Сухомлинський. Він же наголошував: «Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання , по суті , є основою емоційної, естетичної, моральної культури» [24].

Музика займає перше місце в структурі людських художніх смаків випереджуючи інші види мистецтва. Вона виступає як самостійний вид, або є компонентом багатьох інших синтетичних видів мистецтв, формує середовище, створює унікальні умови для людського суспільства сприймати прекрасне в житті й мистецтві, допомагає людині стати чуйною, впливає на всі риси її психіки – уяву, почуття, мислення, волю, здібності.

Нова програма "Я у світі" орієнтує педагога на залучення дитини в процес спілкування з музикою на основі різних видів музичної діяльності: сприйняття, виконавства, творчості. Отже, використовуючи на музичних заняттях різні методи роботи ми намагаємось досягти єдиної мети – виховувати цілісну творчу особистість.

Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному й гармонійному розвитку особистості.

Методи музично-естетичного виховання, зокрема, музично-дидактичні ігри, спонукають до виявлення й розвитку спеціальних здібностей, які називають креативними. Б.Тєплов в своїй книзі «Психологія музичних здібностей» підкреслював, що точніше було б обговорювати не загальні й спеціальні здібності, а загальні й спеціальні випадки обдарованості, до яких він відносить креативність.

Гра для дошкільників – засіб пізнання навколишнього. Високо оцінюючи виховне значення гри, А.Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед в грі» [17, с.29].

Значення гри в розвитку й вихованні особистості унікальне, оскільки гра дозволяє кожній дитині відчути себе суб`єктом, проявити й розвинути свою особистість. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам`ятовують нове, розвивають уяву, фантазію. Гра завжди виступає в двох тимчасових вимірюваннях: у сьогоденні й майбутньому. З іншого боку, гра спрямована в майбутнє, оскільки в ній або прогнозуються або моделюються життєві ситуації, або закріплюються властивості, якості, уміння, здібності, необхідні способи для виконання соціальних, професійних, творчих функцій.

Музично-дидактична гра є засобом і методом музичного розвитку дітей дошкільного віку. Вона сприяє вихованню у дітей доброзичливості, чемності, етикету; розвиває музичні здібності дітей дошкільного віку; допомагає дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти певні особливості музики. Їх застосування дає змогу провести його більш змістовно. В музично-дидактичній грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку музичних здібностей: музично-ритмічних рухів, музично-слухових уявлень, музичної пам`яті, музичного сприйняття тощо. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер.

Серед праць, в яких розглядалися проблеми музичної психології, психології розвитку музичних здібностей можна виділити роботи Є.Назайкінського, Г.Когана, Г.Ципіна, І.Петрушина, Л.Бочкарьова, В.Медушевського. Особливе місце в останні роки починають займати ігрові технології й техніки, яким надають переважне значення у розвитку пізнавальних здібностей дітей (І.Васильєв, О.Войскунский, Т.Корнилова, В.Моляко, Н.Пов’якель, Р.Радева, Є.Смирнова, О.Тихомиров, С.Шапкін, Н.Шумакова та ін.).



рівень музичного розвитку дітей дошкільного віку значно підвищиться, якщо в процесі музичного виховання використовувати музично-дидактичні ігри, що потребують створення відповідних психолого-педагогічних умов:
виховувати у дітей емоційну відгукуваність на музику;
систематично використовувати музично-дидактичні ігри в процесі музичного розвитку дошкільників;
враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей дошкільного віку.

                                                                                                      

 

ПІД МУЗИКУ ДІТИ ПІЗНАЮТЬ СВІТ


«Емоційна сфера є провідною сферою психіки в дошкільному дитинстві. Вона відіграє вирішальну роль у становленні особистості дитини, регуляції його вищих психічних функцій, а також поведінку в цілому. Тільки повноцінне формування емоційної сфери дитини дає можливість досягти гармонії особистості, «єдність інтелекту і афекту»

(Л. С. Виготський)