Усі батьки мріють про те, щоб їх підростаюче чадо було успішним у спілкуванні з однолітками. Адже саме через спілкування у дітей закладається характер, тип поведінки в суспільстві і формується особистість. Саме тому соціальна адаптація так важлива для дітей дошкільного віку. Приходячи в будь-який колектив, людям необхідно час, щоб звикнути і «розкрити» себе, діти ж навчаються в колективі жити, що безпосередньо впливає на їх розвиток.
СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТИНИ
Соціальний розвиток дітей дошкільного віку включає процес засвоєння дітьми цінностей, традицій і культури соціуму, а також соціальних якостей особистості, які допомагають дитині комфортно жити в суспільстві. У процесі соціальної адаптації діти вчаться жити за певними правилами і враховувати норми поведінки.
У процесі спілкування дитина набуває соціальний досвід, який надає йому його найближче оточення: батьки, вихователі саду та однолітки. Соціальна компетентність досягається завдяки тому, що дитина активно спілкується і обмінюється інформацією. Соціально неадаптовані діти найчастіше відкидають досліди інших людей і не входять в контакт з дорослими і однолітками. Це може призвести до асоціальної поведінки в майбутньому увазі не засвоєння культурних навичок і необхідних соціальних якостей.
Будь-яка діяльність має мету, а здатність дитини домогтися мети надає йому впевненості в собі і дає усвідомлення своєї компетенції. Почуття значущості безпосередньо відображає оцінку суспільства і впливає на його самооцінку. Самооцінка дітей безпосередньо впливає на їх соціальне здоров'я і поведінку.
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ ДІТЕЙ
Для того щоб особистість дитини розвивалася гармонійно, соціальний розвиток дітей має спиратися на цілісну педагогічну систему. До методів, які впливають на формування соціального статусу дитини, відносять такі види діяльності:
1. Ігрова діяльність: у грі діти приміряють на себе різні соціальні ролі, які дають їм почувати себе повноправними членами суспільства.
2. Дослідницька діяльність: збагачує досвід дитини, дозволяючи йому знаходити рішення самостійно.
3. Предметна діяльність: дає можливість дитині пізнавати навколишній світ і задовольняє його пізнавальні інтереси.
4. Комунікативна діяльність: допомагає дитині знайти емоційний контакт з дорослим, отримати його підтримку та оцінку.
Таким чином, при створенні умов для соціального розвитку дітей, необхідно не тільки передавати їм соціальний досвід у вигляді знань і умінь, а й сприяти розкриттю внутрішнього потенціалу.
Для багатьох дітей раннього та дошкільного віку характерним є набуття нового соціального статусу - вихованця дитячого садка. Здебільшого залучення дитини до цього соціального інституту має значний позитивний вплив, однак відвідування дитячого садка може спричинити й деякі негативні психологічні наслідки.
О
собливої привабливості і значимості набувають взаємини дошкільника з ровесниками. Стійкий інтерес до взаємодії з іншими дітьми виникає в зв'язку з ускладненням гри та розширенням сфери соціалізації дошкільника. Спілкуючись з ровесниками, дитина будує взаємини не на основі підкорення, як з дорослими, а з позицій рівності. Для розгортання системи спілкування дошкільника з ровесниками характерною є наступна динаміка, яку виокремила психолог М.Партен.
Внаслідок тривалої взаємодії дошкільнят у дитячому середовищі з'являються перші нестійкі, переважно одностатеві угрупування. Мають місце і вияви диференційованих, але нестійких ставлень до ровесників на основі симпатії. Серед дошкільників виокремлюються більш популярні діти, що претендують на роль лідерів, та малюки, яких уникають ровесники. Статус дитини в середовищі ровесників суттєво залежить від характеру родинної взаємодії. Так, авторитарна стратегія батьків дошкільника проектується на спроби ним пригнічувати і утискувати ровесників. Наявність вільних, турботливих стосунків дитини з батьками, братами чи сестрами зумовлює успішність її адаптації в спілкуванні з іншими дітьми.
Різке зниження температури повітря спричинило частіші випадки переохолодження тіла та обмороження шкіри.
Щоб не сталося випадкове обмороження у дитини, обов'язково надівайте йому рукавички. Варто бути обережними при гулянні в мороз на вулиці:
- не катати дитину на гойдалках;
- не дозволяти лазити по металевих снарядах;
- не давати лопатку з металевою ручкою;
- металеві деталі санчат треба обкутати ковдрою.
Обмороження у дітей можна визначити за ознаками:
- бліда, холодна шкіра з мурашками або білими плямами;
- тремтіння;
- сонливість або зайва балакучість;
- труднощі з вимовою слів, уривистість мови;
- шкіра втрачає чутливість, стає твердою на дотик;
- температура тіла близько 35°С.
НЕ МОЖНА при обмороженнях проводити швидке нагрівання, розтирати снігом, при глибокому обмороженні втирати жир, олії, спирт!
Для ознайомлення батьків
Основними принципами організації харчування в ДНЗ є:
- суворе дотримання принципів часу та інтервалів між годуваннями;
- правильний кількісний і якісний розподіл їжі на окремі прийоми;
- дотримання умов прийому їжі та правил поведінки дитини під час прийому їжі;
адекватна енергетична цінність раціонів відповідно до енерговитрат дітей;
- збалансованість та максимальна різноманітність раціону;
адекватна технологічна та кулінарна обробка продуктів та страв, що забезпечує їхні смакові якості та збереження вихідної харчової цінності;
- врахування індивідуальних особливостей дітей (у тому числі того, що дехто з них не переносить окремих продуктів та страв);
- забезпечення санітарно-гігієнічних норм, у тому числі дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв
Пам’ятка для батьків
Як запобігти харчовим отруєнням?
Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.
Дитяча книга в родині.
Читання художньої літератури — дуже важливий аспект у підготовці дитини до школи. Книга — це те чисте джерело, яке живить допитливість дитини, дає поштовх її уяві, почуттям, спону¬кує до роздумів.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський надавав величезного значення розповіданню і читанню дітям казок. Йо¬му належить вислів: «До того, як прочитати перше слово, дитина Повинна почути читання матері, батька, вчителя, відчути красу художніх образів». Читання Сухомлинський порівнював з віконцем, через яке діти бачать та пізнають світ і самих себе.
Батьки повинні попіклуватися про те, щоб малюк зацікавився книгою, викликати стійкий інтерес до слухання художніх творів, до розглядання ілюстрацій до них, до розуміння їх змісту тощо.
Яких же рекомендацій та умов слід дотримуватися мамі й та¬тові, які хочуть прилучити свого малюка до великого людського скарбу, джерела знань — книги?
Насамперед, це створення Особливої атмосфери читання, яка передбачає завчасний вибір літературного твору, «психологічне налаштування дітей і дорослих на читання »-, виникнення емоцій¬ного зв’язку між слухачем та читцем. Важливо, щоб дитина захо¬пилася сюжетом прочитаного.
Для цього не забувайте про інтонаційну виразність мови під час читання книги: читайте не поспішаючи, змінюйте ваш голос на знаках пунктуації. Говоріть м’яко і голосно, вкладайте в чи¬тання частинку душі. Перед тим, як приступити до читання, слід завважити на поведінку та настрій дитини. Не можна категорич¬но казати малюку: «Негайно все припини і сядь! Будемо зараз читати!» Краще спробуйте йому сказати: «Давай-но влаштуємося зручніше і почитаємо казку».
Казка — улюблений літературний жанр дітей старшого дошкільного віку. Вона привертає увагу малят напруженістю сю¬жету: адже в казці завжди багато несподіванок, небезпек, чарівних перетворень. Ідейна спрямованість казки характеризується бо¬ротьбою доброго та злого начал. Ця боротьба, набуваючи найріз¬номанітніших форм, проходить через всю казку, змушуючи гостро переживати за героїв. Зміст казок відображає мрії, сподівання на¬роду, народну мудрість. Позитивних героїв казок народ наділяє не знатністю і багатством, а такими моральними якостями, як смі¬ливість, мужність, чуйність, працьовитість, вірність слову. їм про¬тиставляється чванливість, жорстокість, жадібність, ледарство^
Коли діти чують з уст матері чи батька казку, вони радіють особливій «казковій» мові, яка відрізняється наспівністю, яскра¬вою виразністю. Повтори, пісеньки, епітети, які зустрічаються в багатьох казках, надають їм особливого колориту. Яскраві ілюс¬трації в книгах казок допомагають дитині запам’ятати прочитане.
Іноді батьки дошкільнят вважають, що казки слід читати дитині лише до п’яти років. Така думка є помилковою. І для старшої дитини казка залишається цінним засобом виховання та прилучення до книги.
Важливою тематикою читання є також ознайомлення малят з творами, що присвячені довкіллю, зокрема, красі та різноманіт¬ності природи. Після читання історій про птахів і звірят, дерева та квіти доцільно навчити дитину зіставляти почуте з книги з без¬посередніми спостереженнями.
Дитині властиве те, що вона завжди прагне не тільки слухати, але й бачити те, про що читають. Книга стає доступнішою, зрозумілішою, ближчою дитині, коли малюк знайомиться з її ілюст¬раціями. Якщо малюнок досягає граничного злиття з текстом, то сюжет немов би оживає і змушує малюка з напруженою увагою стежити за розвитком подій.
Звичайно, під час читання дитина часто ставить запитання. Це значить, що вона потребує вашої уваги. То ж запасіться терпінням і знаходьте час. щоб відповісти на те, що цікавить малюка.
Це створить в родині ту атмосферу тепла і сердечності, ту душевну близькість, про яку так мрієте ви, батьки, і про яку ваші діти пам’ятатимуть все життя.
Шановні Батьки! Пам'ятайте: БЕЗПЕКА ВАШОЇ ДИТИНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВАС! Переходячи дорогу, дотримуйтесь наступних правил.
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
• Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.
• Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
• Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими. У противному разі дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
• Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
• Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.
• Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок?
Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.
Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.
Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.
Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!
Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.
Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.
Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.
Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.
Як допомогти дитині пережити період адаптації?
В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.
Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.
Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.
Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.
Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.
Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.
Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!
Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.
Спрогнозувати адаптацію дитини до умов дошкільного навчального закладу допоможе наступна анкета.
Уильям Эллери Чэннинг
Наши дети — это наша старость.
Правильное воспитание — это наша счастливая старость,
плохое воспитание — это наше будущее горе,
это наши слезы, это наша вина перед другими людьми.
div class=nbsp;
